сторінка 133 гдз 8 клас українська література Авраменко О. М. 2021

Розв'язання:

1. У дорозі до Остапа й Соломії пристав
А Іван
Б дід Овсій
В мірошник Яким
Г кордонний козак


2. Прочитайте речення.
«Вона рвала його, ламала, крутила й била ногами, а він згинався, упирався,
зчіплювався вгорі китицями, ранив їй руки й тільки корінням тремтів, немов
од скритого реготу».
У цьому уривку наявний художній засіб
А інверсія
Б анафора
В метаморфоза
Г персоніфікація


3. Сюжет повісті розгортається в поданій послідовності.
А Соломія шукає вихід – думки Остапа про смерть – переможний поєдинок із вовком – поранення Остапа
Б поранення Остапа – Соломія шукає вихід – думки Остапа про смерть – переможний поєдинок із вовком
В думки Остапа про смерть – Соломія шукає вихід – поранення Остапа – переможний поєдинок із вовком
Г поранення Остапа – Соломія шукає вихід – переможний поєдинок із вовком – думки Остапа про смерть


4. Стисло перекажіть зміст ІІ і ІІІ частин твору.
Остап та Соломія дісталися до Дунаю. Чекали перевозу з іншими втікачами. На втікачів натрапили козаки, що охороняли кордон, сталася метушня. Соломія потрапила до рук москаля, Остап її врятував. Згадали про мірошника Якима, який пообіцяв переправити їх до Туреччини. Під час переправи Остап крикнув у безодню, отримав кулю у груди, і почалися довгі спроби виживання: плавні, гарячка Остапа, пошук допомоги, пошук Остапа, вовк, цигани.

5. Який настрій навіюють пейзаж і погода в ІІ і ІІІ частинах твору? Яку роль вони відіграють у розкритті внутрішнього стану героїв повісті?
Погода повністю передає настрій героїв: неспокій, тривога, поневіряння, безсилля, хвилювання, переполох, ризик та сум’яття.


6. Що давало сили героям долати такі великі труднощі на шляху? Ці труднощі руйнували чи зміцнювали переконання Остапа й Соломії? Обґрунтуйте свою думку.
Бути вільними, щасливими, мати родину, відчувати свободу – давало сили героям долати труднощі, молодята загартовувалися, зміцнювалися та йшли до своєї цілі.


7. Знайдіть і прочитайте епізод, коли до Остапа прийшов вовк. Прокоментуйте майстерність М. Коцюбинського в змалюванні цієї напруженої сцени.
Проти нього стояв не пес, а вовк. Великий, сірий, забовтаний, з гарячими та голодними очима. Він насторошив вуха й простяг до Остапа морду, міркуючи, чи безпечно йому нападати, чи ні. Остап лежав безборонний і дивився на вовка. Він добре бачив трохи кривий, глибокий і заслинений рот вовка, закрутки шерсті на його грудях і міцні замочені лапи. Звір стояв нерухомо, урешті переставив одну лапу, далі другу й трошки присунувся до Остапа. Остап зачерпнув пригоршнею води й бризнув на вовка. Бризки долетіли до його морди, кілька з них упало на неї. Вовк вискалив зуби й осів на задні лапи, але не відходив. Остап знову покропив його водою. Вовк клацнув зубами й блимнув очима. Він був невдоволений. Посидівши трохи та не зводячи очей з Остапа, він раптом витяг шию, подався наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкіру. Вив він довго, на кілька нот, із великим смаком, із заплющеними очима. Урешті замовк, посидів трохи й наблизився до Остапа. Єдиним оружжям Остаповим була вода, і він од часу до часу обливав нею вовка, не допускаючи до себе. Вовк урешті скучив. Він кілька разів сердито, із запеклістю клацнув на Остапа зубами, крутнувсь і щез у комишах.


8. Покажіть на карті місцевість, де відбуваються події в ІІ і ІІІ частинах твору.

Р. Прут, переправа м. Рені, Одеська обл.


9. Спрогнозуйте подальші події в повісті.
Соломії та Остапу вдалося врятуватися за допомогою циган, але потім, розуміючи що цигани використовують українців, Соломія з Остапом змогли втекти від них.

11. Проведіть мовне дослідження уривка, який ви щойно виразно читали. Знайдіть і запишіть по 1-2 приклади епітета, персоніфікації, інверсії, порівняння.
Епітет: змарнованого життя, сліпою завзятістю
Персоніфікація: стіна ворожого очерету не пустила, Комиш шумів
Інверсія: він тепер лежить, хворий і самотній, у пущі й вигляда її з очеретів.
Порівняння: трощити зі злості, з озвірінням, як свого ворога. чула до нього зненависть, як до живої істоти, ранив їй руки й тільки корінням тремтів, немов од скритого реготу.


12. Які кольори та звуки зображено в ІІІ частині повісті? Наведіть конкретні приклади з твору. До яких видів мистецтва ці засоби наближають повість «Дорогою ціною»?
Була се густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом шувару. А то ся пітьма, сей чорний, клятий морок. Він жив, той морок, рушався, дихав, шептав щось тисячними устами, безперестанно, уперто, з посвистом, як стара баба. Соломія сиділа перестрашена та прислухувалася, про що шепче морок. (...) Комиш шумів. Він їжився перед нею, тіснив із боків, настигав іззаду, ловив корінням за ноги, колов і різав шорстким листом.
Неприємні, колючі, ворожі, напружені звуки. Вони несуть страх у серце героїв. Важкі епітети, персонфікація, метафори. Перевага кольору та звуків належить імпресіоністам.


Д/З
Прочитайте повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною» до кінця. Випишіть у зошит не зрозумілі вам слова.
Содеш душа? (Рум.) – Що кажеш?
Фез – феска, головний убір східних народів.